Зміст
ВСТУП
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД УСПІШНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ
УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДУМОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
ДОДАТКИ
Авторський колектив
Підготовлено за сприяння та фінансової підтримки

logoFFN



ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ, ЮРИДИЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ, ФІНАНСОВИЙ І ТЕХНІЧНИЙ АСПЕКТИ

Однією з найбільших проблем житлового фонду України (як зрештою, й усього будівельного фонду) є низька якість будівництва з точки зору енергоефективності. Найперше це стосується фонду часів радянської забудови і частково житлового фонду, побудованого в першому десятилітті незалежності – саме цей фонд становить левову частку усього житлового фонду країни і при цьому – енерго-неефективного фонду. Лише останні кілька років спостерігається увага забудовників до проблеми енергоефективності будівель, і, відповідно, використання сучасних методів будівництва та технічного оснащення будинків, які дозволяють суттєво скоротити споживання енергії в будинку, а також покращити умови проживання і знизити кошти мешканців будинку на оплату житлово-комунальних послуг. Проте кількість таких доволі енергоефективних новобудов в Україні поки що критично мала, тому не дозволяє брати до уваги ці будинки як фонд, що економить суттєву кількість енергії, яка використовується в житловому фонді.

В умовах постійного підвищення цін на енергоносії, невизначеності ситуації з постачанням окремих енергоносіїв (природного газу), яка повторюється який рік поспіль, державі необхідно прийняти важливі заходи з стимулювання енергозбереження в житловому (й в цілому будівельному) фонді і впровадження механізмів фінансового забезпечення заходів з енергозбереження.

Зважаючи на те, що переважна частина міського населення  України проживає в багатоквартирному житловому фонді, яке й споживає найбільше традиційної, невідновлювальної енергії, необхідно перш за все розробити механізми енергозбереження в цьому фонді. Проблемою, яка найперше постає перед мешканцями будинку – це велика кількість співвласників в будинку, неорганізованість мешканців в ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), складність усім мешканцям домовитися й погодитись на проведення комплексного ремонту з наголосом на енергозбереження – термомодернізацію (енергозберігаючу санацію) будинку.

Навіть коли мешканці будинку створять ОСББ або ОСББ вже діє в будинку, виникають нові труднощі, адже керівники ОСББ часто не знають що таке термомодернізація будинку в сучасному понятті, яке максимальне енергозбереження може бути досягнуто, куди звернутись за порадою щодо методів проведення термомодернізації, можливості фінансування чи співфінансування таких заходів з інших джерел, зрештою, навіть щодо проведення енергоаудиту – попереднього спеціального дослідження будинку на предмет його поточного технічного й енергетичного стану і окреслення необхідних заходів щодо його покращення. Відчувається й брак кваліфікованих фахівців, які на практиці можуть реалізувати комплексну термомодернізацію житлових будинків.

Даний практичний посібник є спробою відповісти на більшість запитань, які стоять перед головами ОСББ, управителями, а також й перед органами місцевого самоврядування і державою щодо практичної реалізації комплексної термомодернізації житлового фонду країни, подання опису зарубіжної практики і результатів, яких вдалось досягнути країнам (постсоціалістичним країнам Східної Європи і Східній Німеччині), які на початку 90-х років ХХ століття мали схожу структуру житлового фонду і схожі проблеми – зношеність (низьку якість будівництва) і високе споживання енергії; опису й аналізу прикладів впровадження термомодернізації в Україні і результати зниження енергоспоживання в таких будинках.

У першому розділі посібника «Міжнародний досвід успішного впровадження заходів термомодернізації»  викладено європейський досвід управління житлом, зокрема, описано досвід Східної Німеччини в санації житлового фонду, практичні аспекти термомодернізації житлового фонду Польщі, Литви, Чехії та Естонії, а також описано револьверний фонд Болгарії.

Другий розділ посібника «Українські передумови впровадження термомодернізації житлового фонду» складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі «Управління житловим фондом» описано сучасні проблеми житлової сфери України, здійснено огляд й аналіз чинного законодавства в сфері управління житлом і проаналізовано варіанти договірних відносин з виконавцями житлово-комунальних послуг. Другий підрозділ присвячено аналізу організаційних і правових аспектів проведення термомодернізації в житловому будинку, юридичних аспектів забезпечення прав та інтересів соціально незахищених груп населення. Третій підрозділ «Фінансово-економічні моделі енергозбереження в житловому секторі» описує основні механізми фінансування заходів з енергозбереження в житловому секторі, які розроблені і успішно апробовані в міжнародній практиці, а також описує моделі фінансування термомодернізації житлових будинків, які можна застосовувати в Україні. У четвертому підрозділі другого розділу «Технічні аспекти термомодернізації житлового фонду» описано стан і проблеми експлуатації житлових будинків в Україні, викладено огляд технічних заходів з термомодернізації, технології виконання таких заходів, методика проведення енергетичного аудиту в житловому будинку.

Третій розділ посібника «Досвід успішного впровадження заходів термомодернізації» присвячено опису практичних прикладів проведення комплексної термомодернізації будівель, аналізу коштів (фінансових розрахунків) і досягнутих результатів енергозбереження. Зокрема, наведено приклади комплексної термомодернізації житлових будинків у Львові,  Луцьку, Ніжині,  Жовкві, Вознесенську та Одесі.

Авторський колектив
 
 
  Європейський громадський інститут. © 2014 All rights reserved.